 |
|
|---|
“Ми Вас ніколи не забудемо!”
Цього року, 28 го червня, припадала пресумна річниця загибелі шістьох пластунів-юнаків, учасників табору на “Великому Лузі”, яких пірвала стихія розбурханих хвиль ріки Вісконсін і вони стратили в ній своє юне життя. Ними були: Орест Куриляк, Роман Кучма, Ігор Левицький, Орест Нікорович, Юрій Припхан і Олег Шеремета. З приводу 50 річчя цієї трагічної події, провід чікаґської Пластової станиці доручив усім своїм членам зібратися на цвинтарі св. о. Миколая, щоб спільно врочисто вшанувати їхню пам’ять. Початок траурного церемоніялу назначено на понеділок, 28 червня, година 7:30 вечора – докладний час, коли сталося нещастя. І справді з прецизною точністю, біля цвинтарного хреста прозвучав голос станичного, пл. сен. Романа Завадовича, який з учасниками поминок поділився спомином про цей трагічний вечір, коли потонули юнаки. Було їх, як згадано, шість. Серед зібраних на цвинтарі запанувала мертва тиша, а о. Мирон Панчук почав служити панахиду. Перед столиком, на якому був хрест і горіло шість свічок, було приготовлених шість вінків з живих квітів та іменами шести жертв... Після відправи, в часі якої пластуни заспівали традиційне “пластове Отче наш”, та після короткого заключного слова о. Мирона, присутні члени юнацьких куренів, на чолі зі своїми прапорами, зорганізовано перейшли до могил юнаків, а за ними довкруги зібралися всі шанувальники. Пластуни склали вінки на гробах спочилих друзів, співаючи при тому сумно-зворушливе “Вічная пам’ять”. На завершення, пластуни і зібрана громада, в першу чергу члени родин – одна ще мама, брати, сестри й молодше покоління рідних, які знають спочилих тільки зі споминів дорослих, зробили великий пластовий круг (а було біля двох сотень учасників), сплелись раменами згідно з традицією в одне нерозривне коло і заспівали пластове “Ніч вже йде, за верхом ясне сонце давно вже зайшло, тихо спіть, без тривог, тут є Бог!” Тоді звуки сурми понесли цю мелодію в небесні хороми до шести учасників “вічної ватри”, щоб мали доказ, що “ми їх ніколи не забудемо!”
пл. сен. Іванна Т. Ґорчинська, ЛМ
Фотографії з відмічення траґедії
Подяка
Цією дорогою, з великим зворушенням, бажаю висловити свою вдячність і скласти проводові Пластової станиці найщирішу подяку за зорганізування і достойне переведення урочистого вшанування пам’яті загиблих під час табору, 28 червня 1960 р., шістьох юнаків, що їх забрали води ріки Вісконсін. Ними були: Орест Куриляк, Роман Кучма, Ігор Левицький, Орест Нікорович, Юрій Припхан і мій незабутній син Олег. Слово – спомин пластуна сеньйора Романа Завадовича, панахида, яку відслужив о. Мирон Панчук, похід до могил, і складення вінків, а на завершення пластовий круг, в якому сплелися рамена всіх учасників поминок (і їх зібралося біля двох сотень) та пластове надобраніч “Ніч вже йде”, закінчене звуком сурми, були доказом правдивої пластової дружби та гідним вшануванням пам’яті, загиблих 50 років тому, пластунів-юнаків. Щире спасибі.
Вдячна Люба Шеремета
одинока з матерів, що дочекалася цієї сумної річниці
